Уперед у середньовіччя: в Німеччині з'явиться чернече місто за планами тисячорічної давнини

Вражаючий замок у стилі Ренесансу з сусідньою церквою, готичний храм Св. Мартина та ансамбль старовинних будинків у середмісті: місту Месскірх неподалік Боденського озера є чим похизуватися перед туристами. Але наступного року народний потік сюди, вочевидь, помітно зросте. А все завдяки новій курйозній принаді. 40 каменярів, мулярів та теслів, вбраних у стилізовані середньовічні костюми, збираються урочисто розпочати зведення середньовічного міста - прямо на очах у захопленої публіки.

Швейцарська ідея

Так склалося, що у Месскірхі історично ніколи не було власного монастиря. Місто хоча й відіграло важливу роль у християнізації регіону, але все ж ним правили переважно світські монархи. Автентичні ж плани зведення чернечого містечка теж не місцеві, а походять зі швейцарського Санкт-Галлена. У тамтешньому монастирі розташована найстарша у Швейцарії бібліотека. "Будівельний план цього монастиря став прототипом для сотень інших у Європі. Головне для нас навіть не завершення зведення чернечого містечка, а сам процес будівництва", - каже Берт Гюртен, голова асоціації "Каролінгське чернече місто".

"Нам важливо показати, що у ранньому середньовічні архітектори мали видатні навички й чудових будівельників", - додає він.

Французький приклад

Захоплення Гюертена середньовіччям почалося ще у юнацькі роки. На одній з виставок, присвяченій Карлу І Великому, будучи ще 17-річним підлітком, він побачив модель монастиря у Санкт-Галлені. Далі фаната старовини причарував французький замок Геделон. Саме там 1997-го року було розпочато аналогічний проект історичної реконструкції. Будівництво теж ведуть за технологіями, які використовували декілька століть тому. "Побачивши історичну реконструкцію там, я подумав, що цю чудову річ можна повторити деінде ще. Так мені і згадалась модель монастиря у Санкт-Галлені, який не було зведено за оригінальним планом. Його-то я і хочу збудувати", - розповідає Гюртен.

Сподівання на повторення успіху

Скептицизм французької влади відносно проекту у Геделоні на початках був дуже серйозним. Ініціаторів проекту навіть називали божевільними. Але адепти експериментальної археології стояли на своєму. Зрештою "божевільний" будівельний майданчик перетворився на другу найбільшу туристичну принаду Бургундії, яку відвідують тисячі туристів з усього світу. Берт Гюртен сподівається на такий же успіх і власного проекту у Месскірхі. Після того, як усі фінансові питання були полагоджені, перший камінь будівництва ініціатори планують закласти навесні 2012-го року. А вже з літа усі зацікавлені зможуть спостерігати за процесом зведення чернечого містечка.

Від весни до осені 40 будівельників працюватимуть і житимуть на цьому майданчику. З ними вільно зможуть поспілкуватися усі охочі, яких цікавлять секрети середньовічних архітектурних технологій. Інтерес до участі у проекті настільки високий, що на кожне вільне місце будівельника зголосилося 4 претенденти. Як і на майданчику в Геделоні усі будівельники працюватимуть у стилізованих під середньовіччя костюмах. Понад те, за дотриманням історичної точності стежитиме команда консультантів, які, за словами Гюртена, є "провідними європейськими фахівцями цієї сфери".

Головне – процес!

Але наскільки середньовічні споруди відповідають вимогам безпеки 21-го століття? "Сьогоднішні заходи безпеки вимагають наявності захисних шоломів, спеціального взуття й іншого спорядження. Звичайно, ми будемо виконувати усі приписання. Але можна знайти й компроміси. Так, у Геделоні шоломи ховають за середньовічними сонячними капелюхами, а дерев’яне взуття у Баден-Вюртемберзі визнають захисним. Його носили ще у 9 столітті. Так і поєднуються 9-е і 21-е століття", - розповідає Гюртен.

За приблизними оцінками будівництво чернечого містечка у Месскірхі триватиме десь 40 років. З початком втілення проекту місто розраховує на туристичний бум. Тим не менше, деякі з учасників до завершення свого дітища можуть і не дожити. Це, втім, не дуже бентежить ініціатора проекту: для 62-річного Берта Гюртена головне - процес, а не його закінчення.

 

Автор: Клаус Герке, Дмитро Каневський
Редактор: Володимир Медяний