Інтернет замість літака, радить Аtmosfair
8 липня 2006 р.Однак і значно дорожчі Lufthansa, Air France, KLM не залишаються без клієнтів. Дехто не користується дешевими авіакомпаніями з міркувань безпеки, декому Germanwings та EasyJet не пасують до іміджу, а дехто не має іншого виходу. Конференція в Нью-Йорку, презентація в Сингапурі, виставка в Токіо – в добу глобалізації приблизно третина пасажирів літає в справах. Незважаючи на те, що ціни на пальне, отже, й на авіаквитки постійно зростають. Попри те, що за жорсткої конкуренції роботодавці змушені рахувати буквально кожен цент. І не беручи до уваги, що дуже дорого обходиться це задоволення й довкіллю. Аеробуси та боїнги шкодять атмосфері як жоден інший транспортний засіб. За оцінками екологів, спалювання гасу на великій висоті втричі шкідливіше для клімату, ніж парникові гази з випускних труб автомобілів. „До моїх послуг звертаються передусім, аби поліпшити фінансові звіти”, - каже Андреа Циммерман, консультантка з питань мобільності:
„Статистика та всі прогнози чітко вказують, що подорожей у справах бізнесу ставатиме не менше, а більше. Не має жодних сумнівів, що не дешевшатиме й пальне. Витрати на авіаквитки дедалі відчутніше обтяжуватимуть бюджети підприємств. Вихід з цієї дилеми може бути один: по змозі скоротити кількість хоча б найдорожчих заокеанських перельотів.”
Висновок, що його цілком поділяє екологічна ініціатива Аtmosfair. Її назва - це трохи переінакшене слово атмосфера: fair німецькою означає „чесний”. Заради такого ставлення до довкілля організація пропонує діставатися у відпустку не літаком, а автобусом чи потягом і розробляє для цього відповідні маршрути. Той, хто все-таки змушений летіти, може придбати спеціальні Аtmosfair-сертифікати, аби бодай частково компенсувати завдану шкоду. Доброчинні внески гарантовано підуть на якийсь з екологічних проектів – на розвиток сонячної енергетики в Індії, на будівництво теплоелектростанцій, що спалюють відходи, в Бразилії тощо. „А нещодавно ми розпочали рекламну кампанію з популяризації телефонних, відео- та інтернет-конференцій, - каже виконавчий директор Аtmosfair Дітрих Брокгаґен. – Як альтернативи службовим авіаподорожам”:
„Стимулом для тих, хто відмовляється від перельотів, має стати відчуття – я роблю щось корисне для клімату, для людства. До того ж, порівняно з відрядженням, інтернет- чи відеоспілкування заощаджує надзвичайно багато робочого часу, тобто це корисно й для підвищення ефективності виробництва.”
„Ми переконалися в цьому на власному досвіді, - підтверджує менеджер шведського концерну Electrolux Йоахім Гамбургер. – Наші філії з виробництва побутової техніки розташовані в різних куточках планети, й співробітникам доводиться щороку понад 70 тисяч разів сідати в літак. Як підрахували в Аtmosfair, на сумлінні нашої фірми - майже 60 тисяч тонн СО2. Ми провели опитування серед працівників, і з’ясувалося, що роль „убивць клімату” нікому не до вподоби - ані підлеглим, ані шефам”:
„Звичайно, потрібен час, аби люди призвичаїлися до нової техніки. Але вже після кількох разів відеоспілкування з колегами в Бразилії чи Таїланді стає зрозуміло: чимало важливих питань можна узгоджувати й так, на відстані. І не треба забувати, що у виграші залишається не тільки фірма, а й члени родин співробітників. Особливо дітлахи радіють, що тато нарешті став частіше бувати вдома.”
За даними Аtmosfair, на кожного пасажира, який летить, наприклад, рейсом Франкфурт-на-Майні – Дубай – Сингапур припадає майже шість з половиною тисяч тонн СО2. Для порівняння: середньостатистичний мешканець Індії упродовж цілого року спричиняє 900 кілограмів парникових викидів. „Якщо інтенсивність авіаперевезень зростатиме такими темпами, загальне потепління клімату не відверне ані Кіотський, ані якісь інші міжнародні протоколи, - застерігає виконавчий директор Аtmosfair Дітрих Брокгаґен. - До 2050-го року шкідливі емісії літаків перевищуватимуть квоти, передбачені для всіх промислових країн разом”:
„Залишилося страшенно мало часу. Сьогодні всім треба усвідомити, що атмосфера – не бездонне вмістище для викидів двоокису вуглицю. Подумайте, яку планету ми залишимо в спадщину нашим дітям...”
За матеріалами німецької преси