Чи захистить права військовослужбовців військовий омбудсман?

Представляючи у Верховній Раді "план стійкості", президент України Володимир Зеленський наголосив на необхідності обрати й призначити військового омбудсмана для вирішення проблем в Збройних силах України. "Особистість, яка буде користуватися довірою військових передусім. Я чекаю цього найближчим часом", - сказав він. І декілька кандидатів, як переконує міністр оборони України Рустем Умєров, вже є. Поки що офіційні особи не називають конкретних термінів створення інституту військового омбудсмана. Проте відповідний законопроєкт уже розробляється. Коли його можуть винести на розгляд Верховної Ради та чим займатиметься військовий омбудсман - в матеріалі DW.

Військові в пошуку захисту своїх прав

Нині український військовий має, на перший погляд, чимало шляхів для захисту своїх прав. Можна звернутися на гарячу лінію міністерства оборони, де створене Центральне управління захисту прав військовослужбовців. Також можна подати рапорт командиру, вищому командуванню або Військовій службі правопорядку (ВСП). "Та проблема цих механізмів у тому, що в будь-якому випадку командиру стає відомо, хто саме на нього поскаржився, тож це стає небезпечно для військовослужбовця. Коли командування вчиняє протиправні дії, військові часто не повідомляють про правопорушення, адже бояться за свою безпеку. Нерідко командири можуть зловживати службовим становищем, погрожувати або навіть карати", - вказується на сторінці правозахисного центру для військовослужбовців"Принцип" у соцмережі Facebook. 

Можна також звернутися до інституцій, які не залежать від військової системи, наприклад, до прокуратури, Державного бюро розслідувань чи уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Омбудсман має окремого представника, що опікується захистом прав військових на службі у державних органах сектору безпеки та оборони, призовників, військовозобов'язаних, резервістів та членів їхніх сімей. "Але такі звернення почасти також не допомагають", - зауважують у "Принципі".

Так сталося із військовослужбовицею 124 бригади територіальної оборони Наталією Смірновою, яка змушена була звертатися за допомогою до юридичної компанії і вирішувати питання в судовому порядку. Нині вона вже виграла три справи: про неправомірне переведення з однієї частини в іншу на нижчу посаду, неправомірне стягнення військовою частиною військового збору із зарплати, позбавлення грошового забезпечення. "Але досі я нічого не отримую, навіть рішення суду не виконують. Ми подали в ДБР заяву про зловмисне невиконання рішень суду", - розповідає жінка у розмові з DW.

Водночас щодо Смірнової відкрите кримінальне провадження у справі про самовільне залишення військової частини (СЗЧ). "Але я не була у СЗЧ. Я подала зустрічний позов щодо завідомо неправдивих свідчень", - каже військова. Смірнова нарікає, що по усім порушенням, не зволікаючи дзвонила на гарячу лінію міноборони України, зверталася в генеральну прокуратуру, до Офіса президента, омбудсмана з прав людини. "На жаль, все це не дає захисту нашим військовим", - стверджує вона.

З порушенням своїх прав стикнувся і військовий Максим, який був поранений весною 2022 року під час ракетного удару по Яворівському полігону. "Після удару мене автобусом привезли в Одесу, де виявилось, що немає супровідних документів, хоча евакуйовували під супроводом офіцерів. Мені відмовили у лікуванні. Я подзвонив командиру, який сказав лікуватися самостійно, а документи зроблять пізніше, бо не можуть їх знайти", - розповів чоловік у розмові з DW. Через тиждень, за його словами, прийшли документи, в яких заднім числом Максима виключили зі списку військової частини - саме в день обстрілу.

"Це зробили, щоб не виконувати свої обов'язки, не надавати довідки про поранення", - вважає Максим. Зі скаргами щодо цього факту він звертався на гарячу лінію міноборони, до омбудсмана з прав людини. "Вони перенаправляли мій запит на військову частину, з якої приходила одна відповідь: був виключений зі списків частини в день обстрілу", - розповідає Максим. Зрештою військовий звернувся до суду, але на той момент строк позовної давності вже минув.

Читайте також: "Армія тримається на дисципліні". Як карають військових в Україні

Статистика порушень прав військових

Випадків порушення прав військових чимало. Лише уповноважений Верховної Ради з прав людини упродовж 2023 року та майже 11 місяців 2024 року отримав понад десять тисяч звернень, що стосуються прав військовослужбовців, військовозобов’язаних, персоналу сектору безпеки й оборони та членів їхніх родин, повідомили DW в Офісі омбудсмана.

Найбільше - понад 60 відсотків - звернень стосувалося недотримання прав і свобод, пов'язаних з проходженням військової служби. "Зокрема, зауваження громадян стосувались стану виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які знаходяться на лікуванні внаслідок поранення, неправомірних обмежень у грошовому забезпеченні осіб, виведених у розпорядження у зв'язку з отриманими пораненнями та тривалим перебуванням на лікуванні, ігнорування висновків військово-лікарських комісій щодо обмежень у службовому використанні військовослужбовців, визнаних непридатними до служби в десантно-штурмових військах, плавскладі, морській піхоті та спецспорудах", - зазначили в Офісі.

Близько 23 відсотків звернень стосувалося порушення прав під час мобілізації. Були звернення й щодо порушення прав сімей загиблих (померлих) ветеранів війни та сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України. У 2024 році суттєво збільшилась кількість звернень щодо звільнення від військової служби через релігійні переконання. "За результатами розгляду письмових звернень/скарг громадян протягом 2023-2024 років було поновлено права майже 1,1 тисячі громадян у 653 випадках", звітують в Офісі.

DW також звернулася до міноборони України щодо статистики випадків порушення прав військових, однак на момент публікації відповіді не отримала.

Парламентський, президентський чи урядовий омбудсман

Виправити ситуацію покликаний Інститут військового омбудсмана. Він не є чимось унікальним, адже давно функціонує в таких країнах, як Бельгія, Великобританія, Норвегія, Канада, Німеччина і Австрія. У Німеччині військовий омбудсман обирається парламентом на п'ять років і його статус закріплено в конституції. Особа, яка обіймає цю посаду є політично нейтральною, може діяти за власною ініціативою або за дорученням Бундестагу чи Комітету з питань оборони.

Інститут військового омбудсмана створюють країни з великою армією або ж ті, хто вважає підтримку ветеранів і військових своїм пріоритетом, пояснює DW аналітик Центру формування політики Олександр Нотевський. "Зазвичай омбудсман працює з військовими, ветеранами і членами їхніх сімей. І може призначатися урядом або парламентом", - каже він.

Модель парламентського омбудсмана краща для України, впевнені опитані DW експерти. "Військовий омбудсман потребує багато повноважень для того, щоб повноцінно розслідувати порушення прав і свобод військовослужбовців, мати вплив і бути ефективним. Ця посадова особа має бути наділена дисциплінарною владою в межах статутів Збройних сил, повинна мати доступ до військових частин. Для цього потрібні парламентські повноваження", - переконана голова організації Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ) Ольга Решетилова, яка разом з експертною командою допомагає міноборони з написанням законопроекту про створення військового омбудсмана.

Втім, на період воєнного стану парламентська модель неможлива, оскільки це потребує змін до Конституції, зауважує Решетилова. "Тому планується, що зараз омбудсмана призначатиме президент, а через певний період, наприклад, два роки після завершення воєнного стану, підпорядкувати його Верховній Раді", - каже правозахисниця.

Також у законопроєкті, за її словами, планується надати омбудсману регіональних представників на місцях, які "будуть взаємодіяти з військовими частинами, начальниками, місцевою владою". Задачею військового омбудсмана, окрім реагування на звернення, буде вироблення політики захисту прав в секторі безпеки і оборони, наголошує Решетилова. "Це не буде одна посадова особа, це буде цілий офіс. Його роль полягає в тому, щоб бачити ці системні проблеми, вирішувати їх і запобігати їхньому повторенню", - каже вона.

Решетилова очікує, що законопроєкт буде представлений громадськості на початку 2025 року. "І я сподіваюся тоді ж його внесуть у парламент. А там все залежить від нардепів і підпису президента", - каже вона.

Додатковий інструмент захисту прав військових

Правозахисниця наголошує, що створення інституту військового омбудсмана назріло вже давно. "Ми адвокатували це з 2016 року. Навіть була спроба у 2019 році, коли нардепи подали законопроєкт з пакетом різних омбудсманів: медичних, освітнього і військового. Але тоді так нічого й не ухвалили", - нагадує вона.

Читайте також: "Я прийшов у військо вільною людиною, а став кріпаком". Як військові звільняються зі служби

Своєю чергою Нотевський наголошує, що військовий омбудсман не вирішить усі проблеми з правами військових. "Щоб повноцінно забезпечити права людини в широкому розумінні, потрібні зміни правової культури, нові еліти певні, виховання командирів з новим мисленням. Це дуже широкий процес на десятиліття", - каже він. Військового омбудсмана, наголошує Нотевський, треба сприймати як інструмент захисту прав. "Чи він би вирішив всі питання з порушенням прав військовослужбовців, свавіллям командирів? Звісно, ні. Але це був би інструмент, до якого можна звернутись військовослужбовцю, щоб захистити свої права. Чим більше таких інструментів, тим краще", - резюмував експерт.