Кадровий голод в Україні: кого бракує і що може допомогти

Українські компанії відчувають брак кадрів, говорять як бізнес, так і влада. Вирішити цю проблему намагаються перекваліфікацією працівників та залученням жінок до професій, які традиційно вважалися чоловічими. Ба більше, держава готова надати українцям, які перебувають за кордоном, роботу на оборонних підприємствах із бронюванням від потенційної мобілізації, про що днями в одному зі своїх інтерв'ю сказав міністр національної єдності Олексій Чернишов. Яких професій бізнес потребує найбільше, чим загрожує дефіцит та які перспективи у майбутньому - з'ясувала DW.

Дефіцит кадрів у різних сферах 

"Ситуація з персоналом взагалі критична. Відтік співробітників чоловічої статі, що триває у зв'язку з мобілізацією ставить під загрозу ефективну роботу нашого підприємства. На даний момент у нас приблизно три тисячі людей в армії і три тисячі звільнились з різних причин, в тому числі і щоб уникнути мобілізації", - повідомили DW у пресслужбі найбільшого українського металургійного комбінату "АрселорМіттал".

У компанії нарікають, що особливо важко знайти електриків, машиністів локомотивів, адже представники цих професій потрібні також у війську. "Подолати кризу з кадрами намагаємося різними шляхами. Один із них - залучення молоді в університетах, а інший - робота з жінками. Є роботи, які раніше виконували чоловіки, а зараз їх виконують жінки", - кажуть в "АрселорМіттал".

Схожа ситуація у багатьох українських компаній. Так, Європейська Бізнес Асоціація (EBA), яка об'єднує понад тисячу компаній в Україні, наприкінці 2024 року провела дослідження ринку праці. Згідно з ним, 71 відсоток опитуваних відчувають значний дефіцит кадрів, 25 відсотків - частковий дефіцит, і лише чотири відсотки компаній не відчувають дефіциту кадрів. "Компанії спостерігають дефіцит як представників робітничих професій в аграрному секторі, ОПК, металургії, так і офісних працівників, зокрема кваліфікованих фахівців зі знанням іноземних мов", - пояснює DW виконавча директорка EBA Анна Дерев’янко,

На Єдиному порталі вакансій Державної служби зайнятості, який був створений у 2022 році і об’єднує вакансії провідних сайтів з пошуку роботи (Work.ua, Robota.ua та інших), станом на початок січня розміщено 201 тисячу пропозицій роботи. "Ця кількість змінюється щодня. Йдеться не тільки про вакансії служби зайнятості, але й про вакансії на всіх провідних сайтах з пошуку роботи. Найбільші складнощі з укомплектуванням вакансій виникають у сфері транспорту, на будівництві, переробній промисловості", - повідомив DW директор департаменту комунікацій Держслужби зайнятості Андрій Яніцький.

За даними Work.ua, найбільше потребують кадрів у західних областях. Наприклад, на Закарпатті кількість вакансій у грудні 2024 року втричі більша, ніж до повномасштабної війни. Натомість у прифронтових областях роботи значно менше, ніж було до повномасштабного вторгнення.

Міграція та мобілізація

Серед причин дефіциту кадрів співрозмовники DW, в першу чергу, виокремлюють наслідки війни - мобілізація, відтік кваліфікованих кадрів за кордон. "Люди працездатного віку долучилися до лав Сил оборони України або оборонних підприємств. Також, за різними оцінками, від п'яти до дев'яти мільйонів українців виїхали за кордон, з них три мільйони - це люди працездатного віку. Частина людей перебувають в тимчасовій окупації", - пояснює DW редакторка аналітичних матеріалів Work.ua Євгенія Кузенкова. 

Як зауважила експертка ринку праці Тетяна Пашкіна, у 2022 році дефіцит гостро відчувався у традиційно "жіночих професіях" через евакуацію жінок за кордон: бухгалтерки, маркетологині, офіс-менеджерки, медсестри, бібліотекарки, продавчині. "Тепер мобілізація вимиває чоловічі професії: охоронці, слюсарі, ковалі, водії вантажівок і громадського транспорту, вантажники, зварювальники тощо", - каже вона у розмові з DW.

При цьому, додає Пашкіна, люди продовжують виїжджати, зокрема підлітки, тому що батьки бояться подальшого майбутнього. "Це теж впливає на дефіцит кадрів. З кожним роком першокурсників стає менше", - каже вона у розмові з DW. За даними Державного підприємства “Інфоресурс”, торік на навчання у ВНЗ було зараховано на 80 тисяч менше, ніж 2023 року.

В Україні замислились над тим, як повернути українських чоловіків з-за кордону. Зокрема, пропонується бронювати від потенційної мобілізації тих, хто погодиться повернутись в Україну для роботи на оборонних підприємствах. "У нас дефіцит професіоналів, у нас дефіцит спеціалістів, і більшість з них Україна готова бронювати від військової служби. Саме для того ми плануємо розгорнути такі центри, які допоможуть у пошуку вакансій в Україні та в країні перебування українців", - сказав міністр національної єдності Олексій Чернишов у коментарі "Радіо Свобода". 

За словами Пашкіної, повномасштабна війна лише посилила дефіцит кадрів в Україні, який і так був вже багато років. "Населення скорочується останні 20 років. Також була трудова міграція - три мільйони українців працювали за кордоном", - зауважує вона. Водночас експертка впевнена, що ситуація нині не критична. "Якби зовсім було все погано, то компанії брали б людей, не турбуючись їхнім досвідом, віком, статтю. Зараз роботодавці все-таки ще перебирають", - каже Пашкіна.

Попри брак кадрів справді є доволі багато людей, які шукають роботу. За даними Держслужби зайнятості, на початок 2025 року зареєстровано 101 тисяча безробітних. "Хоча тенденція йде до зниження - на початок 2024 року було 101,4 тисячі,  на початок 2023 року - 166 тисяч, а на початок 2022 року - 315,4 тисячі. Але ми маємо цифри лише по зареєстрованих безробітних, а не всі безробітні реєструються з різних причин", - уточнює Яніцький.

Читайте також: Загроза скорочення населення до 25 млн: Кабмін затвердив демографічну стратегію

Наслідки дефіциту кадрів для бізнесу і шукачів роботи

Дефіцит кадрів має позитивний ефект безпосередньо для працівників. Адже високими темпами зарплати зростають, кажуть в НБУ.

Так, у третьому кварталі 2024 року номінальні зарплати за рік зросли на понад 23 відсотки, а реальні - на понад 14 відсотків. Але для бізнесу така ситуація створює суттєві ризики, зауважує Дерев'янко з EBA. "Окрім додаткових витрат на зарплати, дефіцит призводить до зниження ефективності роботи підприємств, втрати конкурентоспроможності", - каже вона.

На час воєнного стану покрити дефіцит кадрів можна за рахунок безробітних, якщо ці люди опанують нові професії, наголошує економіст, керівник аналітичного напрямку мережі захисту національних інтересів  "ANTS" Ілля Несходовський. "Але при відновленні економіки потреба в людях буде набагато більшою. І от тоді задовольнити цю потребу ми не зможемо лише за рахунок безробітних", - впевнений економіст. Міністерство економіки України оцінює дефіцит робочої сили у найближчі десять років на рівні 4,5 мільйона людей.

Залучення мігрантів, повернення українців, перенавчання, автоматизація

Несходовський бачить два шляхи для вирішення такого виклику - повертати людей з-за кордону і залучати іноземних працівників. "Повернення українців все ж таки має бути на першому місці. Також держава забронювала велику кількість тих, хто не задіяний в економіці - чиновників, правоохоронців, помічників депутатів тощо. Як на мене, цей підхід є неправильним", - наголошує він.

Директорка Інституту демографії та проблем якості життя НАНУ, професорка Елла Лібанова підтримує залучення мігрантів з інших країн для зменшення дефіциту кадрів. "Міжнародну міграцію я вважаю рушійною силою прогресу і цивілізації. Але залучення мігрантів потребує сприйняття чи схвалення цього процесу з боку суспільства. Якщо цього не буде, ми нічого не зробимо", - сказала вона під час пресконференції в Києві.

Своєю чергою Пашкіна бачить вихід в автоматизації бізнес-процесів. "Автоматизація тих процесів, де була велика кількість людей. Наприклад, у сфері складської логістики. Тепер, коли людей не вистачає, треба замінити їх механізмом, наприклад конвеєрами", - пояснює вона. Також, за словами Пашкіної, подолати дефіцит кадрів допоможе перенавчання людей на нову для них професію.

Держава нині вже пропонує програми навчання та перенавчання. "Для зареєстрованих безробітних навчання передбачено в центрах профтехосвіти (ЦПТО). Ми їх наразі маємо вісім по всій країні. Торік там провчилися 23,7 тисячі осіб", - пояснює Яніцький. Також, за його словами, люди, які не зареєстровані як безробітні, можуть отримати до 30 тисяч гривень на навчання у закладах свій на вибір. "Ця опція доступна для кількох груп населення. Торік ваучер на навчання отримали 23 тисячі людей", - каже він. Також Держслужба зайнятості дає гранти на розвиток власної справи та компенсує роботодавцям витрати на облаштування робочих місць для людей з інвалідністю, на працевлаштування безробітних, переселенців, наголосив Яніцький.