Чому в Україні хочуть декриміналізувати порнографію

У Верховній Раді України вдруге спробують частково декриміналізувати порно. Вперше відповідний законопроєкт був зареєстрований ще у 2023 році, але тоді його так і не винесли на голосування. Після понад року дискусій компромісу досягнуто, стверджує народний депутат з фракції "Голос" Ярослав Железняк. Тож 11 листопада група нардепів зареєструвала новий законопроєкт. Про що в ньому йдеться та що відбувається з порно в Україні - в матеріалі DW.

Бізнес на контенті для дорослих та сірі зони законодавства

Наразі українське законодавство передбачає кримінальну відповідальність за ввезення, виготовлення, розповсюдження, збут порнографії. За ці дії, згідно зі статтею 301 Кримінального кодексу, можна отримати штрафи, обмеження або позбавлення волі. При цьому стаття має широкий простір для трактування, тож засудити можуть навіть людину, яка пересилає власні відео чи фото в месенджерах знайомим чи партнеру. Окремо в КК України існує 302 стаття - "Створення або утримання місць розпусти і звідництво". Під неї може підпадати як борделі, так, наприклад, і вебкам-студії, де знімають порноконтент.

Хоча виготовлення та поширення контенту "для дорослих" заборонене українським законодавством, в країні склалася парадоксальна ситуація: іноземні інтернет-компанії, які спеціалізуються на поширенні саме такого контенту, навіть сплачують в Україні податки за надання електронних послуг - так званий "податок на Google". За даними голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, відома британська платформа OnlyFans, якою користуються передусім виробники контенту еротичного та порнографічного змісту, в 2023 році сплатила до українського бюджету 1,27 мільйона доларів.

Очевидно, що розмитість українського законодавства, призводить до виникнення законодавчих сірих зон, коли йдеться про створення та поширення порнографічного контенту, що, в свою чергу, як зауважують прихильники декриміналізації порнографії, сприяє корупції та експлуатації в цій сфері. 

Експлуатація та робота "під дахом"

Катерина, яка погодилася поговорити з DW на умовах анонімності, працювала на вебкам-студію з 2015 по 2016 рік. "Під час онлайн трансляцій оголювалася перед камерою на прохання глядачів в приватних онлайн-"кімнатах". Тобто, щоб побачити контент для дорослих потрібно було заплатити", - розповідає вона. На той момент дівчині було 18-19 років. "Була студенткою і не вистачало грошей, тож вирішила знайти роботу. "Вконтакті" (нині забороненій в Україні російській соцмережі. - Ред.) побачила оголошення про роботу. Мені пояснили що треба робити і зареєстрували на сайті. Трансляції вела з дому", - розповідає Катерина. Роботодавець, з яким вона жодного разу не спілкувалася в живу, забирав 50 відсотків прибутку. "Це дуже багато. При тому, що вони нічого не давали, наприклад обладнання для стріму", - розповідає Катерина.

А власник однієї з вебкам-студії Олег, який також погодився анонімно поговорити з DW, зізнається, що займається цим бізнесом з 2014 року, і завжди працював під прикриттям поліції. "Ви не будете спокійно працювати, якщо у вас нема "даху". Потрібно набрати людей через оголошення. Тому поліція рано чи пізно все побачить", - пояснює він. Потім поліція, за його словами, присилає підставну дівчину, яка нібито приходить влаштовуватися на роботу моделлю, а насправді збирає дані. Нині щодо Олега відкрите кримінальне провадження. "Справу щодо мене і деяких дівчат зі студії завели по статті 301 незадовго до повномасштабного вторгнення, і розгляд справи досі триває", - каже він. Кримінальне провадження Олег пов'язує з втратою "даху". "Я працював не з дуже високими чинами у поліції. Певно вони не домовилися із вищим керівництвом або не поділилися з іншими колегами", - стверджує він. 

Заборона забороною, але податки платити потрібно

Як повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, податкова продовжує відпрацювання інформації, одержаної в рамках міжнародної взаємодії щодо громадян України - творців платного контенту на інтернет-платформі Only Fans. "Сплата податків і зборів є конституційним обов’язком кожного громадянина. За порушення вимог податкового законодавства передбачена фінансова відповідальність. Разом з тим, відповідно до статті 212 КК України умисне ухилення від сплати податків є кримінальним правопорушенням", - нагадав він у Telegram.

За словами Гетманцева, проведена органами Державної податкової служби вже має перші результати. Як приклад він навів випадок однієї української громадянки, яка одержала доходи за створення платного контенту на інтернет-платформі OnlyFans, і сплатила 13,2 мільйона гривень податків. Щоправда, Гетманцев не уточнив, якого саме характеру був цей контент.

Загалом українських моделей на платформі OnlyFans за 2020-2022 роки налічується понад п'ять тисяч осіб, а їхні загальні доходи за цей період склали 123 мільйони доларів, стверджує народний депутат від партії "Голос" Ярослав Железняк. "Але "актори-українці" навіть якщо ці люди і хотіли б заплатити податки, то це неможливо. Це зараз по факту явка з повинною", - написав у Telegram нардеп, який є одним з ініціаторів законопроєкту про декриміналізацію порно.

Справ багато, вироків мало

"Історія із сплатою податків OnlyFans показує нелогічність законодавства, наголошує Ігор Самоходський, керівник сектору "ІТ та Телеком" експертно-аналітичного центру Офіс ефективного регулювання (BRDO). "Коли одні органи влади просять сплатити офіційно податки за діяльність, а інші переслідують. Це показує нелогічність регуляторних підходів до питань порно", - прокоментував він у розмові з DW.

Загалом кількість переслідувань осіб, дотичних до створення чи поширення порно зростає, підрахували в BRDO. Так, за дев'ять місяців цього року до судів надійшло 1104 обвинувальних актів, що на 75 відсотків більше аналогічного періоду 2023 року. Втім, лише незначна частина таких справ завершується вироком суду. У 2023 році та трьох кварталах 2024 року за 301 статтею було оголошено 1998 підозр, проте судові вироки винесли лише у семи відсотках справ, йдеться у дослідженні BRDO. Причинами такої низької ефективності, на думку BRDO, можуть бути корупція, а також перевантаженість судів та нестача персоналу.

У BRDO наголошують, що в умовах повномасштабної війни недоцільно витрачати час і бюджет правоохоронної системи на переслідування людей за діяння, які не несуть суспільної загрози. "Ресурси правоохоронної системи необхідно спрямувати на розслідування серйозних злочинів, таких як експлуатація дітей або торгівля людьми", - наголошують в організації.

Що пропонують депутати щодо декриміналізації порнографії

Аби навести лад у цій делікатній сфері, група нардепів ВР знову пропонує внести зміни у законодавство з метою часткової декриміналізації порнографії. Ініціаторами нового законопроєкту, який вже зареєстрований у парламенті, виступили 27 нардепів, з яких 20 входять до президентської фракції "Слуга народу".

"Нова версія більш консервативна, але після більше року дискусії з комітетом і робочою групою, компромісу досягнуто", - переконує Железняк з фракції "Голосу". Автори ініціативи пропонують переписати статтю 301 Кримінального кодексу: декриміналізувати ввезення, зберігання, перевезення, виготовлення, пересилання та збут порно повнолітнім особам. Водночас залишити й посилити відповідальність за порно з дітьми та розповсюдження порно серед дітей, порно без згоди зображених на ньому людей і так званої "екстремальної" порнографії - що містить зображення насильства, сексу з тваринами (зоофілію) чи померлими (некрофілію).

На відміну від торішнього варіанту в опублікованому законопроєкті не загадується стаття 302 КК - "Створення або утримання місць розпусти". Однак Железняк зауважив, що дискусію щодо цього планується провести під час другого читання. Втім, поки не зрозуміло коли це станеться. Железняк у коментарі DW висловив сподівання, що законопроєкт пройде перше читання до кінця року.

Ухвалення документа підтримали понад 25 громадських організацій - від асоціацій секспрацівників до об'єднань юристів та економістів. Більшість із них були залучені до роботи правоохоронного комітету Верховної Ради, який і працював над нинішнім текстом законопроєкту. Українські "закони посилаються на абстрактні поняття, як-от "негідні інстинкти", "нижчі інстинкти" й "антиетичні сцени". Вільне трактування цих понять дозволяє представникам органів правопорядку погрожувати кримінальним переслідуванням і вимагати хабарі навіть в осіб, які створюють матеріали, що є далекими від порнографії", наголошується у заяві громадських організацій, котрі спільно виступили за декриміналізацію порнографії. 

 

ФемХода проти декриміналізації порнографії

Проте є ті, хто виступає проти часткової декриміналізації порно. Зокрема, громадська організація "ФемХода", яка у коментарі DW аргументувала свою позицію посиланням на резолюцію Європарламенту, ухвалену у вересні 2023 року: "Порноіндустрія та комерційна експлуатація в інтернеті через відверту репрезентацію неімітованих сексуальних практик тривіалізують та увічнюють сексуальне насильство над жінками та дівчатами, комерціалізацію жіночого тіла та шкідливі гендерні стереотипи".

Крім того, "ФемХода" наголошує, що у ситуації війни Росії проти України велика кількість населення Україні є більш вразливими "до всіх видів торгівлі людьми, сексуального насильства і експлуатації, що не раз визнавалось на міжнародному рівні". "Будь-яке законодавче спрощення ведення порнобізнесу в Україні - це перетворення нашої країни на зручний майданчик для сексуальної експлуатації українського населення", - впевнені в організації.

Тим часом дуже багато моделей планують виїхати з України, ділиться настроями серед вебкам-моделей Катерина. "Крім того, великі вебкам-студії реєструють компанії за кордоном, де й платять податки", - каже вона.