Звільнений з полону РФ Максим Буткевич: "Треба в НАТО"

"Ми заснути не могли, тому що щойно ми заплющували очі, ми бачили їжу. Нам хотілося їсти, ми були голодні. Предмети гігієни були відсутні. Підкорочували нігті на руках тим, що ми їх сточували об бетон. Туалетного паперу не було взагалі. Одяг нам видали через кілька місяців, уже восени - тюремні роби. До того ми були в тому, в чому нас взяли в полон, за вилученням того, що в нас забрали. Наприклад, дорогою до Луганськанас всіх роззули, тому що українські військові черевики кращі за російські. І наступні кілька місяців ми перебували в шкарпетках просто всюди", - згадує Максим Буткевич.