Америка потребує змін

Погляди європейських коментаторів нині спрямовані по інший бік Атлантики. У Сполучених Штатах Америки розпочалися так звані „праймеріз” – первісні вибори, на яких партійні активісти визначають кандидатів, котрі змагатимуться за право переселитися до Білого дому. Німецька газета Recklinghäuser Zeitung пише:

Ані республіканці, ані демократи поки що не мають якогось однозначного фаворита. Останні опитування засвідчили лише одне: американці прагнуть нового початку. Але своє рішення вони ухвалюватимуть, орієнтуючись на ті теми, які зовсім не впливають на роль Америки у світовій політиці. Йдеться про нелегальну міграцію, медичне страхування, власний рівень життя, боротьбу з бідністю. Під час цих виборів Ірак та Іран матимуть лише другорядне значення, - вважає газета Recklinghäuser Zeitung.

Інша німецька газета – Neue Osnabrücker Zeitung – зауважує:

Не має жодного значення, хто кінець-кінцем виграє марафон, який нині розпочався з первісних виборів у штаті Айова і закінчиться президентськими виборами четвертого листопада. Хто б не прийшов на зміну Джорджу Бушу, їй або йому доведеться мати справу зі складною спадщиною. Що стосується зовнішньої політики, то переорану Бушем землю знову доведеться перетворити на родюче поле. Але й у внутрішній політиці Буш залишає після себе величезну кількість нерозв’язаних проблем. (...) Те, що найперспективніші кандидати від Демократичної партії – Гіларі Клінтон та Барак Обама – досі так і не змогли вибити для себе більшого капіталу з таких підсумків діяльності Буша, говорить зовсім не на їхню користь, - читаємо в газеті Neue Osnabrücker Zeitung.

Британська газета Guardian аналізує діяльність Джорджа Буша:

За минулі сім років своїм упертим, арогантним і часто катастрофічним підходом до справи президент Джордж Буш зробив проблеми в США лише більшими. Він очолював найгірший американський уряд сучасності, а можливо, навіть найгірший за всю історію США. На виборах четвертого листопада має вирішитися, чи й надалі таке катастрофічне американське керівництво визначатиме глобальну політику, - коментує газета Guardian.

Чи здатна вирішити всі проблеми, які залишаться після керівництва Буша, колишня перша леді Америки Гіларі Клінтон, якщо вона виграє вибори? Відповідь на це запитання намагається знайти італійське видання La Repubblica:

Вона пропонує Америці повернутися в 90-ті роки, коли в Білому домі господарював Білл. Економіка тоді переживала піднесення, а війни вигравалися. Про такий досвід вона завжди говорить у множині. Гіларі постійно говорить „ми”, щоб викликати враження, нібито лише вона одна має право претендувати на президентську посаду, оскільки вона вже колись перебувала при владі й у Вашингтоні почувається майже як удома. Її критики пояснюють, що мистецтво правити нацією не передається в спадок, і що її біографія мало чим відрізняється від інших кандидатів. Але вона є справжньою кар’єристкою й постійно наголошує на необхідності змін; вона обіцяє покласти край іракським пригодам, гарантувати всім дітям медичне забезпечення й відродити середній клас, - пише газета La Repubblica.

І на завершення – коментар на цю тему з французької газети Le Monde:

Існує реальне побоювання, що виборча боротьба визначатиметься зайвими дебатами про нелегальну міграцію або питання релігії. Але існує також надія, що після такого провалу в Іраку й моральних конфліктів, викликаних діями президента Джорджа Буша під час його „війни з тероризмом”, виборча кампанія розбурхає сумління й призведе до нового визначення ролі Америки в світі. Вперше стати кандидатом на посаду президента від Демократичної партії може жінка - Гіларі Клінтон - і темношкірий американець - Барак Обама. Той, хто з них очолить виборчу кампанію, матиме реальний шанс на перемогу. Це посилює віру в здатність американського суспільства до більшої відкритості, - підсумовує газета Le Monde.

Огляд преси підготував Володимир Медяний