«Архітектура по інший бік будівлі»

У Венеції нема чого робити тому, хто в будівлі бачить виключно будівлю. Будівля й архітектура, вважає директор одинадцятого Міжнародного бієнале Аарон Бетскі, - це різні речі. «На мою думку, зараз вкрай важливо розпочати дебати про абсолютно новий погляд на архітектуру, - пояснив Бетскі. - Ми прагнемо продемонструвати, що архітектура – це більше, ніж просто будівля, це те, що виходить за її межі. Тобто, архітектура - це критичне мистецтво, до якого значно інтенсивніше можна залучати наше мислення».

Архітектори відкриють нам очі

Не даремно гаслом фестивалю обрано такі слова: «Там зовні – архітектура по інший бік будівлі». Головна проблема, вважає директор бієнале, полягає в думці, що архітектори, як конструктори здатні вирішити проблеми довкілля та суспільства. «Вони не можуть дати остаточну відповідь на наші питання. Але за допомогою своїх творів, своїх проектів, архітектори можуть втягнути нас у дискусію про те, що таке хороша архітектура і в чому власне полягає її завдання. І найголовніше: вони можуть нам побачити речі, які ми не бачимо», - переконаний Бетскі.

«Золотим левом» венеціанського архітектурного бієнале за найкращу інсталяцію цього року відзначено американського дизайнера Ґреґа Лінна. До Венеції він привіз меблевий комплекс «Toy Furniture», який нагадує сплавлені до купи величезні пластикові іграшки. Зверху до цих різнокольорових дивовижних скульптур причеплені плити, як у столів. На бієнале виставлені не тільки фантастичні проекти мрійників. Тут є й абсолютно прагматичні ідеї: як от, наприклад, розкладний зелений куб – за вісім хвилин він перетворюється на повноцінну кімнату з ліжком і письмовим столом.

Багато цікавого можна побачити і в національних павільйонах. Одні в центр уваги винесли проблеми екології, інші - соціальні проблеми. «Золотого лева» за найкращий національний павільйон отримала Польща. Вона виставила вишукані, але водночас дуже прості фото-колажі, в яких іронічно обробляє тематику виставки.

Корови й гуси на літному полі

«Ми спробували спрогнозувати майбутнє, - розповів куратор польської експозиції Грегож Пятке. - Нам було важливо порушити тему довговічності будівлі. Для цього ми вибрали кілька престижних новобудов, які здавалося б могли простояти вічність, і перенесли їх в абсолютно нову реальність після великої соціальної або економічної кризи».

Фотографію новобудови виставлено поруч з колажем, аби показати всю радикальність майбутніх змін. Так, на тлі енергетичної кризи та банкрутства авіакомпаній автори композиції не бачать жодної перспективи для нового терміналу Варшавського аеропорту. Зростання цін на продукти харчування навертає на думку про повернення до самозабезпечення. Колаж зазирає на тридцять років уперед: будівлю аеропорту перелаштували на аграрне підприємство, на літному полі випасають корів та гусей. Одним словом - «архітектура після будівництва», як наголошує гасло венеціанського бієнале.

Зіґрід Гофф, Володимир Медяний