Біль і надія Донецька - прогулянка центром міста

Один з найкращих футбольних стадіонів Європи "Донбас Арена" не раз зазнавав обстрілів. Під час одного з них скляний фасад був серйозно пошкоджений. Після відновлення стадіон, однак, порожній. Уже рік Донецьк живе без футболу. На стоянках стадіону для віп-гостей розвантажують гуманітарну допомогу для жителів міста від благодійного фонду Ріната Ахметова, на чиї кошти була побудована спортивна арена.

Газони на стадіоні, який три роки тому приймав чемпіонат Європи з футболу, як і раніше, в порядку. Таким же красивим і доглянутим виглядає й парк навколо стадіону, звідки відкривається чудовий вид на донецькі терикони. Як же цей вид захоплював гостей міста! Зараз - все майже як у мирний час, тільки безлюдно.

Відреставрована до чемпіонату Європи з футболу "Євро-2012" набережна річки Кальміус була й залишається одним з найулюбленіших місць відпочинку жителів Донецька. Але післявоєнний відпочинок завжди тривожний. Навіть під час перемир’я тут можна чути вибухи або автоматні черги. Адже поблизу - кафе, в якому часто збираються люди в камуфляжній формі з автоматами.

Одним з перших від артобстрілу постраждав Донецький краєзнавчий музей - у нього влучило 15 снарядів. "Ми не допускали, що цілеспрямовано будуть бомбити об’єкти культури, але передбачали, що можемо потрапити від перехресний вогонь", - говорили в музеї. Спроби зберегти експонати були марними. Снаряди знищили найцінніші древні артефакти.

Зруйнований палац молоді "Юність" у центрі міста постраждав під час обстрілів минулого серпня. Про реконструкцію чи повне знесення цієї будівлі (аж надто вона не вписувалася у сучасний вигляд Донецька) йшлося ще в мирний час. Після обстрілів територія навколо була облагороджена силами волонтерів. В уцілілих приміщеннях будівлі досі відбуваються художні виставки та репетиції колективів.

У центрі Донецька досі працює кав’ярня "Львівська майстерня шоколаду" з фірмовими виробами та українською мовою обслуговування клієнтів. Щоправда асортимент солодощів там став дуже мізерним. Затишний заклад зі львівським колоритом у центрі Донецька залюбки відвідують мешканці міста. Судячи з усього, власникам кав’ярні вдалось домовитись із самопроголошеною владою "ДНР" про співпрацю.

Покладання квітів до підніжжя пам’ятника Шевченку - обов’язковий ритуал і для нової "влади" Донецька. Пам’ятник розташований перед будівлею обладміністрації, де зараз засідає "уряд" "ДНР". Демонструючи повагу до національного поета, "ДНР" намагається уникнути звинувачень в антиукраїнізмі. Хоча саме на цьому місці більше року тому був розігнаний донецький Майдан, який збирався біля постаменту.

У центрі Донецька до Дня перемоги з’явилися білборди з портретом Сталіна. Вони зображують генералісимуса у військовій парадній формі, прикрашеній георгіївською стрічкою. Поки незрозуміло, як довго білборди "прикрашатимуть" місто. До речі, з 1924 до 1961 року Донецьк називався Сталіно.

"Ми вимагаємо референдуму щодо повернення Юзівки (назва Донецька до 1924 року) до складу Великобританії!" - так іронічно відповіли користувачі соцмереж на сепаратистські настрої на Донбасі навесні 2014 року. Справді, місто було засноване в ХІХ столітті британським промисловцем Джоном Юзом. На сьогодні особливо актуальне питання, чи повернеться Донецьк до своїх витоків у європейських традиціях?