Доповідачка ПАРЄ знає, як можна відновити довіру до української юстиції

Цією заявою пані Вермот-Мангольд стала, фактично, на бік жінок, які продовжують стверджувати, що одразу після пологів дітей від них забрали, а наступного дня повідомили про смерть немовляти, не давши поховати тіло. Таким чином доповідач ПАРЄ поставила під сумнів результати попереднього розслідування, яке було закрите за відсутністю доказів. Пані Вермот-Мангольд пояснює, що під час перебування у Харкові вона провела зустрічі також з лікарями та представниками Харківської прокуратури. Однак їхні розповіді були дещо суперечливими, а тому менш переконливими, ніж розповіді батьків:

„Я справді досить сильно підтримую у цій справі сторону батьків, тому що їхні припущення, що немовлята зникли, лежать, так би мовити, на поверхні. У розмові з лікарями мені впали у вічі суперечності в їхніх розповідях. Також заступник Харківського прокурора сприйняв нас абсолютно несерйозно. Тож, мої підозри ще більше зросли.”

За результатами поїздки доповідач ПАРЄ зробила кілька рекомендацій українській стороні: провести ретельніше повторне розслідування, здійснити експертизу тіл немовлят із залученням закордонних експертів, на законодавчому рівні закріпити захист дитини та права батьків в Україні. У Києві такі рекомендації, схоже, сприйняли прихильно. Запевнення, що так неодмінно й буде зроблено, пані Вермот-Мангольд отримала і від Генпрокуратури, і від Міністерства охорони здоров’я, і від Міністерства у справах сім’ї та молоді. Як сказала доповідач ПАРЄ, вона дуже покладається на те, що це справді будуть не просто слова. На її думку, це підняло б також довіру до української юстиції в населення:

„Одна з жінок відмовилася від того, щоб дати свою кров для проведення аналізу ДНК. Я дещо розсердилася і гадала, чому вона не хоче цього зробити, адже тоді ми знали б, її це дитина чи ні. Тепер я розумію, що ця жінка просто втратила довіру до української юстиції, що вона відмовилася, тому що вона побоюється, що результати знову будуть підтасовані. Тому я дуже хотіла б, щоб процес ексгумації та аналізу ДНК супроводжували б незалежні закордонні експерти. Це додало б довіри до української юстиції.”

На думку доповідачки, мова може йти про цілі кримінальні угруповання, бо одні лише місцеві лікарі не могли б організувати ці ймовірні злочини. А чи вірить сама пані Вермот-Мангольд в українську юстицію, в те, що в ході повторного розслідування вона справді докопається до суті?

„Я дуже сподіваюся на це. Також президент Ющенко, який, власне, запросив нас до України, має бути зацікавлений у цьому. Я думаю, що це тепер міг би бути дуже важливий крок також для міжнародного іміджу України, в тому числі й у Раді Європи.”

Щоправда, якихось дієвих механізмів впливу на країну, навіть, якщо та нехтуватиме рекомендаціями ПАРЄ, в Ради Європи немає, каже пані Вермот-Мангольд:

„З цим складно. Ми не маємо широких можливостей санкцій. Звісно, можна країни, які не виконують свої завдання, виключити з Ради Європи. Але це, на мою думку, не є доброю системою. Я думаю, ми маємо продовжувати розмову з Україною, і якщо треба, то навіть чинити певною мірою тиск шляхом моніторингу, шляхом спонукання до розслідування.”

У вересні-жовтні пані Вермот-Мангольд має намір взятися за написання звіту за результатами своєї поїздки в Україну і планує представити його вже на січневому засіданні ПАРЄ. Те, що ця організація лише тепер відрядила до України у цій справі свого представника, доповідач пояснює:

„Це машина, яка повільно їде. Це було пов’язано також з виборами у вашій країні. Я хотіла ще минулого року здійснити цю поїздку. Але в той період ніхто не був готовий вести розмови, і я це добре розумію. Відбувалася „помаранчева революція” і ні в кого не було часу з’ясовувати з Радою Європи правозахисні питання. Тому ми змушені були перенести цю поїздку.”

Деякі українські політики закидають Раді Європі, що вона занадто прискіпливо ставиться в таких питаннях до України і водночас не звертає уваги на інші країни, де мають місце подібні проблеми. Пані Вермот-Мангольд:

„Це не так. Рада Європи займається дуже інтенсивно цим. Порушення прав людини розслідуватимуться в усіх країнах. Ми отримали інформацію, що, ймовірно, також у Румунії та Молдові мали місце схожі випадки. І я буду просити Раду Європи, щоб провести відповідне дослідження також у цих двох країнах.”

Провівши попередні розмови з такими відомими міжнародними організаціями, як ЮНІСЕФ, ОБСЄ, „Ла страда” та іншими, пані Вермот-Мангольд заручилася також їхньою підтримкою в тому, що випадки крадіжок дітей чи нелегального всиновлення не можна пускати на самоплив.