ЗМІ у країнах Південно-Східної Європи далекі від стандартів ЄС

«Коли я кажу тобі нападати на когось, то ти мусиш на нього нападати». Ця фраза належить румунському мільярдерові, власнику однієї з найбільших у країні Медіа-груп Овідіу Ванту. 2009 року під час президентської кампанії журналістові, до якого звертався Ванту, вдалося записати розмову, і слова румунського олігарха стали предметом громадських дискусій. Окрім цієї фрази в розмові прозвучало також чимало вульгарної лайки, до якої вдавався місцевий медіа-цар.

На цьому прикладі Ліана Ґанеа з румунської правозахисної організації Active Watch на конференції у Бонні, організованій спільно Deutsche Welle та південно-східно-європейським товариством 22-23 листопада, хотіла показати, наскільки сильно політика та економіка впливають на журналістику в країнах Південно-Східної Європи. І хоча Румунія вже з 2007 року належить до ЄС, ситуація зі ЗМІ все ще залишає бажати кращого. Більшого того, за останні два роки ситуація навіть погіршилася, каже Ліана Ґанеа.

Заручники політики і кризи

«З одного боку, це пов’язано з політичними боями без правил під час президентської кампанії 2009 року, в якій дісталося і ЗМІ. Медіа поляризувалися, журналісти перетворилися на військових, які чітко виступали на боці того чи іншого табору. Вони забули про елементарні стандарти своєї професії і вдавалися до безсоромних маніпуляцій. Згодом до цього фактору додалася ще економічна криза», - зазначає експерт.

Через безвихідне фінансове становище, в якому опинилися редакції, багато ЗМІ змушені були закритися. Навіть досвідчені редактори з багаторічним стажем залишися без роботи. Але найгірше – через нечесну гру під час виборів журналісти втратили довіру та співчуття громадян.

Також в Албанії мас-медіа добряче дісталося під час кризи, розповідає керівник медіа-інституту в Тірані Ремці Лані: «Головна проблема – це замовний характер ЗМІ. Вони, так би мовити, перебувають у позиції сандвіча, затиснуті між політикою та економікою. Через це насправді вони служать не громадськості, а економічним інтересам власників. У результаті від такої ситуації програє населення, інтереси якого не відстоюються і потреби якого ігноруються».

Корупція і виживання

На Балканах ситуація зі свободою ЗМІ начебто краща, але справді незалежними їх також не можна назвати. Надто сильним є втручання політики та бізнесу в їхню роботу. Такий висновок робить Ремці Лані з огляду на загальні проблеми з корупцією на Балканах.

З одного боку, зауважують експерти, багатоманітність ЗМІ в Південно-Східній Європі вражає, принаймні якщо поглянути на цифри. Приміром, в одній лише болгарській столиці Софії функціонує 30 різних радіостанцій – і це усього лише на 1,4 мільйона населення. Он-лайн-пропозицій ще більше. Утім, лише невелика їхня кількість працює незалежно в економічному сенсі. Без допомоги впливових спонсорів приватні ЗМІ швидко перетворилися б на банкрутів. Тобто часто редактори постають перед дилемою – журналістська незалежність чи звичайнісіньке виживання.

Автори: Александра Шерле / Христина Ніколайчук

Редактор: Наталя Неділько