Олімпіада-2008 у Китаї: Спорт сильніше політики?

Сьогодні про намір лідерів Південної та Північної Кореї провести другу в історії країн зустріч, про майбутні вибори президента США та про американську політику на Близькому Сході. Але почнемо зі спортивної теми, яка поки більше цікавить своїм політичним аспектом. Через рік у Китаї відбудуться Літні Олімпійські ігри. Іспанська газета El Mundo пише:

Увесь світ дивиться на Китай. З одного боку, вражає швидкий темп модернізації країни, з іншого - панує обурення систематичними порушеннями прав людини. Останнім часом уряд у Пекіні навіть порушив обіцянку гарантувати вільну роботу ЗМІ. Побільшало цензури та візові правила стали більш суворими, - констатує El Mundo.

Бельгійська газета De Standaard продовжує тему:

Китайському населенню швиденько розказують про хороші манери. Не плювати на підлогу, не штовхатися в черзі, не витріщатися на іноземців. Це все досить ефективно, але суспільство залишиться з тоталітарними рисами... Бойкоти попередніх років – Монреаль, Москва, Лос-Анджелес – зрештою завадили тим, країнам, яких не було на іграх. Спорт виявився сильнішим за політику. Тому рік, що залишився до ігор, дуже важливий. Китай займає своє місце серед світових лідерів. Йому доведеться визнати, що це потребує змін у питанні прав людини, - пише De Standaard.

Тим часом у сусідній з Китаєм Північній Кореї можливе нове наближення з південним сусідом. Лідери двох країн домовилися про зустріч наприкінці серпня. Німецьке видання Handelsblatt зазначає:

Ніхто не може спрогнозувати, чи дотримається Пхеньян своїх обіцянок. У минулому північні корейці показали свою непослідовність, тому їм не можна вірити на 100 відсотків. Так, вони виконали домовленість у рамках шестисторонніх переговорів про закриття реактора на АЕС Йонгбйон. Але схожі домовленості північнокорейський диктатор уже один раз порушив, коли опинився в скрутному становищі. Але після років пітьми тепер над країною ранкової тиші знову сходить сонце, - пише Handelsblatt.

Інша німецька газета, Volksstimme, нагадує:

Перший корейський саміт 2000-го року у рамках запровадженої з боку Південної Кореї так званої „політики сонячного світла” надав потужного імпульсу. Мрії про єдність і мир швидко з’явилися, але й швидко пропали. Північна Корея зробила ставку на протистояння на тлі свої атомних амбіцій. Відтоді після складних пекінських переговорів сталася нова зміна курсу: режим у Пхеньяні заявив про готовність в обмін на економічну допомогу відмовитися від ядерних планів. За таких обставин для Південної Кореї настав слушний момент допомогтися більших поступок від півночі у питаннях безпеки на корейському півострові. Тому друга зустріч корейських лідерів – це ще не повернення сонячного світла над усією Кореєю, але це промінь надії, - читаємо у газеті Volksstimme.

Газета Luxemburger Wort розмірковує над підготовкою американських демократів до президентських виборів у США наступного року:

1992 року, коли Білл Клінтон відвоював Білий дім у Буша-старшого своїм легендарним гаслом про першорядність економіки, світ був зовсім іншим. Не було 11 вересня, не було війни з тероризмом, не було антиамериканських настроїв на Заході Європи. Сьогодні Америка має справу з відновленою „Аль-Каїдою”, війна з тероризмом далека від перемоги, й навіть вірні союзники Америки в Європі впадають у відчай від безкомпромісності Буша-молодшого. Не дивно, що сьогодні виборчу президентську кампанію в США визначає зовнішня політика. Це теж підтверджує провідну роль Америки у світі. Сенатор-демократ Барак Обома виступає за відновлення цієї ролі... з певною часткою повернення до багатостороннього діалогу. Попри всі зовнішньополітичні ляпсуси темношкірого кандидата, це новий підхід, який варто вітати. Але йому буде складно витримати конкуренцію з досвідченою Хіларі Клінтон. Але і колишня перша леді США виступає за відновлення іміджу Америки і за більше врахування позицій інших країн у міжнародних справах. Це надає надію, - читаємо на сторінках газети Luxemburger Wort.

На завершення – коментар німецької Die Zeit про зовнішню політику США:

Американці не зупинять атомну програму Ірану ані шляхом озброєння арабів, ані шляхом постійної ізоляції Тегерана. Але замирення в Палестині та Іраку забрало б в Ірану дві важливі можливості саботажу. Тому „Хамас”, Сирія і в першу чергу Іран, якщо йдеться про Ірак, повинні брати участь у мирних конференціях. Допомогти можуть цілеспрямовані санкції та їхнє послаблення у разі позитивного розвитку, - пише тижневик Die Zeit.