Остарбайтери: долі й документи

Чистити картоплю - начебто й не найтяжча робота. Але подивіться, скільки її, цієї картоплі, треба було начистити, аби наповнити величезну баддю! Та й фотографія явно "постановочна", пропагандистська: білі комірці, новенькі робітничі халати (хоча й із акуратно пришитим знаком OST)... А намисто! Хто ж таке одягає, коли чистить картоплю?

Тимчасовий паспорт остарбайтера німецькою та українською мовами

Спеціальний німецько-російський розмовник у картинках для остарбайтерів та їхніх німецьких господарів. Лише найнеобхідніше: сковорідка, черпак, тертушка, а далі: приберіть це, помийте те, одягайтеся акуратно тощо.

Читання листів. Схоже, що і це - явно "постановочна" фотографія. Акуратні зачіски, на дівчатах - вочевидь, вихідні, найкращі сукні, одна з них тримає листа так, як його зазвичай не тримають. Можливо, світлина була зроблена на прохання самих "східних працівниць" для рідних в Україні - аби показати, що в Німеччині у них усе чудово.

"Великодній привіт з Німеччини": святкова листівка українською мовою, надіслана рідним. Також усе чудово: квітучий сад, щаслива дівчина з букетом. Із реальним життям у "третьому рейху" це мало небагато спільного. І, до речі, все листування підлягало цензурі.

Посвідчення робітника сталеливарного заводу - остарбайтера Рилька.

Лист Тані Остапенко з табору для остарбайтерів в Нюрнберзі мамі і сестрам в тодішній Дніпропетровськ: "Передаю вам нудний самотній (закреслено) привіт..."

За допомогою таких листівок вже колишніх остарбайтерів вмовляли повернутися з переможеної Німеччини додому, до СРСР. У листівці називають "брудним фашистським наклепом" розмови, що "при поверненні на батьківщину вони нібито піддадуться репресіям з боку органів влади", опиняться в тюрмах, таборах, будуть вислані в Сибір "на важкі роботи". На жаль, у багатьох випадках було саме так.

Обкладинка російського видання книги "Знак не зітреться". Зараз в Німеччині вона вийшла німецькою мовою.