Політолог: Тимошенко почала власну енергетичну гру

Юлія Тимошенко у листі до Віктора Ющенка висловила претензії до деяких пунктів газових домовленостей між президентами Росії та України. Прем’єр-міністр заявила, що уряд не може погодитися з відстороненням НАК «Нафтогаз України» від розподілу газу на внутрішньому ринку та створення нових спільних українсько-російських підприємств із постачання блакитного палива. Далі - Лілія Гришко.

Претензії Юлії Тимошенко стосовно газових домовленостей між Ющенком і Путіним ні що інше, як демонстрація намірів самостійно проводити газову політику в Україні, вважає директор інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. За його словами, прем’єрка навмисне чекала слушної нагоди, аби показати, хто саме може ефективно вирішувати газові проблеми в країні. Саме тому Юлія Тимошенко відреагувала на газові домовленості двох президентів лише після виборів у Росії. «Тому вона й тягнула з 12 лютого, коли були підписані газові угоди, не виконувала їх. Потім коли завершилися вибори в Росії і змінилася там кадрова комбінація, Тимошенко почала більш рішуче грати свою власну газово-енергетичну гру», - каже Карасьов. Експерт припускає, що Тимошенко врахувала ймовірну появу у Росії «сильного» прем’єр-міністра, наприклад Путіна, і тепер сподівається мати більшу вагу у російсько-українських газових переговорах. Водночас деякі зауваження Юлії Тимошенко до президентських домовленостей по газу Вадим Карасьов називає слушними, особливо щодо зміни одного посередника на спільне україно-російське підприємство, яке постачатиме блакитне паливо в Україну. Але й ці претензії відображають лише власні амбітні інтереси прем’єрки, а не ефективну політику, впевнений Карасьов.