Портрет екс-президента Горста Келера

Горст Келер народився 1943 року в Польщі сьомою дитиною у сім’ї. Згодом його родина змушена була тікати від радянських військ і оселилася у швабському містечку Людвігсбургу. Келер має двох дітей, з ним завжди поруч його дружина й порадниця Ева-Луїза.

Міжнародна кар’єра Келера, економіста за освітою, розпочалася 1993 року, коли він очолив Європейський банк реконструкції та розвитку в Лондоні. Тодішній федеральний канцлер Гельмут Коль зробив його своїм найважливішим радником в питаннях економічної та фінансової політики.

Наступною станцією Келера став Вашингтон – 2000 року він очолив Міжнародний валютний фонд. За час своєї роботи в МВФ йому вдається поліпшити імідж цієї суперечливої на той час структури й налагодити діалог з противниками глобалізації.

З економіста в президенти

Висунення Келера на посаду федерального президента Німеччини в 2004 році для багатьох стало несподіванкою. Газета Bild вийшла тоді із заголовком «Горст Хто?» Адже традиційно президентів висували з лав добре відомих, харизматичних політиків і гарних ораторів.

Келер ні тим, ні іншим особливо не вирізнявся. Він вигідно відрізнявся від професійних політиків своєю прямолінійністю і, незважаючи на підтримку певних політичних партій, певною дистанцією до них. «Якщо я бачу, що важливі питання майбутнього вирішуються без необхідної уваги та рішучості з боку політики, я завжди називатиму речі своїми іменами», - казав Келер.

Федеральний канцлер Німеччини Анґела Меркель, як і Гельмут Коль, високо цінувала Келера: «Я гадаю, що люди в Німеччині будуть дуже засмучені цим, оскільки Горст Келер був народним президентом. Я завжди дуже добре співпрацювала з ним. Він був важливим порадником, насамперед у питаннях боротьби з економічною та фінансовою кризою з огляду на його великий міжнародний досвід. Мені бракуватиме в майбутньому його порад».

Необов’язкова відставка

Відставка Келера захопила Німеччину зненацька. Оглядачі зауважують, що в такому кроці не було необхідності. Причиною стало необережне висловлювання президента про те, що участь німецьких солдатів у миротворчій місії доцільна з точки зору економічних інтересів Німеччини. ЗМІ й опозиція віднесли це на адресу місії в Афганістані. Келер пояснив, що мав на увазі антипіратські операції, в яких задіяні німецькі кораблі.

На цьому інцидент міг би бути вичерпаним. Але Келер вирішив, що його подальше перебування на посаді шкодитиме репутації інституту федерального президента. І аби захистити цю посаду, він пішов у відставку.

Автори: Йєнс-Томас Турау / Христина Ніколайчук

Редактор: Володимир Медяний