Румунія і Латвія отримали від ЄС "премію за скорочення зарплат"
28 липня 2009 р.
Як повідомляє Єврокомісія, перший транш для Латвії складає 1,2 мільярди євро. На триста тисяч більше отримала Румунія. Загальна сума стабілізаційного кредиту складе 3,1 мільярда євро для Риги та 5 мільярдів – для Бухареста. Обом країнам Брюссель висунув жорсткі вимоги для отримання подальших траншів, аби стабілізаційні заходи мали довгостроковий ефект.
Зокрема від Латвії до 2012 року очікують повернення до виконання Маастрихтських критеріїв – дефіцит бюджету не має перевищувати трьох відсотків. Цього року дефіцит латвійського бюджету складе 11 відсотків. Навіть цього небувалого показника вдалося досягти лише за допомогою жорсткої економії. Пенсії було скорочено на 10 відсотків, а зарплати держслужбовців – на 20. Скорочено також виплати для безробітних. Рівень безробіття в Латвії перевищив 16 відсотків – це найвищий у Європі показник після Іспанії.
Пільги – в минулому
Жорстку програму заощадження проводить і уряд Румунії. Її втілюють поетапно – перед виплатою кожного з п’яти траншів кредиту ЄС, які здійснюватимуться до 2011 року, Бухарест має виконувати нові приписи. Головна вимога на даному етапі – закладений у бюджеті на 2010 рік дефіцит має складати не більше 4,1 відсотка від ВВП.
Крім того, до жовтня парламент Румунії має внести зміни до законів про зарплати й пільги держслужбовцям, а також про спеціальні пенсії. Від уряду Єврокомісія також очікує ефективної боротьби з нелегальною працею. Загалом Румунії для порятунку від дефолту потрібно 20 мільярдів євро.
Кінець економічного буму
Країни Східної Європи по завершенні економічної кризи вже не демонструватимуть такого швидкого економічного зростання, яке спостерігалося до фінансових потрясінь. На думку глави Європейського банку реконструкції і розвитку Томаса Мірова, суттєво скоротиться також приплив іноземних інвестицій. «Двозначних показників зростання вже не буде», - зауважив Міров.
Найглибшої рецесії у регіоні глава ЄБРР очікує в Румунії, Україні, Росії та Туреччині. Друга хвиля кризи розпочнеться тоді, коли банки повною мірою відчують на собі наслідки падіння в реальному секторі економіки. Утім, фінансову стабільність країн регіону вдасться зберегти, переконаний Міров. Найбільший головний біль нині від ситуації у Латвії, зауважив глава Європейського банку. У цій країні надзвичайно високий показник проблемних кредитів.
Автор: Євген Тейзе
Редактор: Христина Ніколайчук